АНАЛІЗ

впливу регуляторного акту:
проекту наказу НАЕР «Про затвердження Порядку включення до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються
розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих
заходів та енергоефективних проектів»

Аналіз впливу проекту наказу НАЕР «Про затвердження Порядку включення до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів» проведено Департаментом нормативно-правового забезпечення НАЕР відповідно до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акту, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.04 р. № 308.

1.1. Причини та умови виникнення проблеми
В Україні до недавнього часу була відсутня законодавча база, яка б забезпечувала надійну основу для реалізації політики у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів, шляхом застосування пільгових режимів господарювання для учасників ринкових відносин, які впроваджують енергозберігаючі заходи та реалізують енергоефективні проекти.
Першим законодавчим актом, що запровадив в Україні низку податкових та митних пільг для суб’єктів господарювання, які впроваджують, виробляють або використовують енергозберігаючі технології, енергоефективні проекти та обладнання, став Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження” від 16.03.07 р. № 760-V.
Проте більшістю норм зазначеного закону передбачено, що вони набирають прямої дії за умови впровадження відповідних підзаконних актів.
Так, ст. 5 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження” зокрема передбачено внесення змін до статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до яких звільняється від оподаткування:
«Прибуток підприємств, що включені до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, але в сумі не більш як 50 відсотків суми прибутку, що підлягає оподаткуванню.
До Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, включаються підприємства, установи, організації, які включені до галузевих програм з енергозбереження та за результатами проведення експертизи органами Державної інспекції з енергозбереження отримали висновок про відповідність енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, що вже впроваджені або знаходяться на стадії розробки та впровадження, критеріям енергозбереження та включені до галузевих програм енергозбереження.
Ведення Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, покладається на Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.
Порядок включення підприємств до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, затверджується Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів».

1.2.Обґрунтування неможливості розв'язання проблеми за допомогою ринкових механізмів або чинних регуляторних актів
Зважаючи, що ст. 5 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження” безпосередньо передбачено, що Порядок включення підприємств до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, затверджується Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, а на сьогодні серед чинних регуляторних актів такий порядок відсутній, НАЕР пропонує розв’язати зазначену проблему шляхом затвердження відповідного акту – наказу НАЕР «Про затвердження Порядку включення до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів».

Проект наказу передбачає затвердження Порядку включення до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів.
Таким чином може бути досягнута ціль державного регулювання – визначення переліку підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, прибуток яких, але в сумі не більш як 50 відсотків суми прибутку, звільняється від оподаткування.

У зв’язку з тим, що ст. 5 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження” безпосередньо передбачено, що Порядок включення підприємств до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, затверджується НАЕР, то альтернативних способів досягнення цілей, поставлених зазначеним законом, крім затвердження НАЕР відповідного порядку немає.

Проект наказу визначає процедуру включення підприємств, установ, організацій усіх форм власності (далі - підприємства) до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів (далі - Реєстр).
Згідно з проектом та відповідно до ст.5 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження” до Реєстру включаються підприємства які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, та включені до галузевих програм з енергозбереження і за результатами проведення державної експертизи з енергозбереження отримали висновок про відповідність енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, що вже впроваджені або знаходяться на стадії розробки та впровадження, критеріям енергозбереження та включені до галузевих або регіональних програм енергозбереження (далі - підприємства).

 Україна належить до енергодефіцитних країн, задовольняючи свої потреби в енергоресурсах за рахунок власних джерел менш ніж на 50 відсотків. Тільки у 2003 році в Україну було імпортовано близько 85% від загального споживання країною нафти та близько 60% природного газу, на що було затрачено 6,87 млрд. доларів США.
Не зважаючи на те, що починаючи з 2002 року спостерігається тенденція зниження енергоємності ВВП, її рівень залишається у 3-5 разів вищим, порівняно із розвинутими країнами. Незначні темпи зниження енергоємності ВВП (4-6%) та нинішній стан справ у сфері регулювання енергоефективності дозволяють зробити висновок, що у разі невжиття кардинальних заходів відставання показників енергоефективності економіки України від показників розвинутих країн стане хронічним. Це в свою чергу значно ускладнить в коротко та середньостроковій перспективі конкурентноздатність вітчизняного продукту на світових ринках.
Реалізація Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження» в частині пільгових режимів оподаткування для суб’єктів господарювання, які реалізують заходи щодо ефективного та економного використання паливно-енергетичних ресурсів, дозволить суттєво знизити рівень енергетичної залежності України що, в свою чергу, забезпечить баланс інтересів суспільства, суб’єктів господарювання та споживачів їх товарів і послуг.

Строк дії наказу НАЕР «Про затвердження Порядку включення до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів» пропонується не обмежувати.

Показниками результативності регуляторного акта є:
зниження енергоємності ВВП;
зниження питомих витрат енергетичних ресурсів на виробництво одиниці продукції, надання послуг, виконання робіт;
підвищення безпеки довкілля;
підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції за рахунок зменшення у ї собівартості долі затрат енергетичних ресурсів;
підвищення рівня енергетичної безпеки держави, за рахунок зменшення залежності національної економіки від імпорту енергоносіїв;
прискорення структурної перебудови національної економіки, через зниження структурі ВВП питомої ваги економічного продукту енергоємних галузей економіки;
покращення якості життя населення, зокрема, через надання житлово-комунальних послуг більшої якості;
підвищення рівня поінформованості суспільства щодо переваг ефективного використання енергетичних ресурсів.

Висновки щодо наслідків упровадження норм проекту за сферами впливу:

Зростання валового внутрішнього продукту

Енергоємність ВВП є важливим кількісним і натуральним вимірювачем рівня науково-технічного прогресу країни і має як безпосередній так і опосередкований вплив на всі сфери її соціально-економічного розвитку і життєдіяльності людей. На прикладі Росії підраховано, що зниження енергоємності ВВП на 1% дає його приріст не менше ніж на 0,3%.
За дослідженнями іноземних експертів, саме проведення ефективної політики енергозбереження дозволило індустріально розвиненим країнам світу швидко подолати наслідки численних енергетичних криз та розірвати тісний зв’язок між сталим економічним ростом економіки та зростанням споживання первинних паливно-енергетичних ресурсів.
Затрати на реалізацію потенціалу енергозбереження в Україні к 2000 року були визначені в сумі 9,6-10,9 млрд., до 2005 року вони зросли до 15,5 –17,7 млрд., а у за 2010 році прогнозними розрахунками - складуть 20,6-24,05 млрд. доларів.
Враховуючи, що середньорічна економія за період до 2010 року може бути оцінена в 60 млн. т.у.п., загальна економія за період складе 600 млн. т.у.п. Вартість такої кількості енергоресурсів на світовому ринку складає 30 млрд. доларів.
Таким чином, лише економія валютних затрат на придбання за імпортом енергоресурсів значно перевищує обсяг необхідних для сфери енергозбереження інвестицій.

Науково-технічний і технологічний рівень країни

Україна не змогла до цих пір в повній мірі використати всі можливості так званої другої промислової революції, пов’язаної з розвитком високих технологій, зокрема, інформаційної, генетичної, космічної технологій, матеріалознавства та енергетичної технології. Остання, зокрема, базується енергозберігаючих науково-технічних, технологічних принципах і є основою, на сьогодні національної енергетичної безпеки держави.
Стимулювання енергозбереження сприяє збільшенню наукових досліджень у сфері енергоефективності та стрімкому розвитку наукомістких технологій у вітчизняному виробництві, що в свою чергу позитивно впливає на ріст науково-технічного і технологічного рівня країни.

Національна енергетична безпека

На сучасному етапі Україна імпортує майже половину енергоресурсів необхідних для сталого розвитку економіки країни. В таких умовах дуже складною задачею є забезпечення енергетичної безпеки держави, а саме таких її складових як обмеження уразливості від короткострокових та довгострокових перерв в поставках енергоносіїв та необхідністю забезпечення зростаючих енергетичних потреб імпортними енергоресурсами за прийнятними цінами. В цьому аспекті реалізація потенціалу енергозбереження країни прямо впливає на зміцнення енергетичної безпеки держави.

Ринок праці

Стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів у виробничій сфері прямо впливає на розвиток виробництва, що в свою чергу сприяє росту рівня зайнятості населення. Крім того, проект спрямований на розширення ринку послуг (ЕСКО, енергоаудит, енергоменеджмент), яке призведе до створення нових робочих місць.

Стан навколишнього природного середовища

Значна економія коштів за рахунок енергозбереження може бути досягнута і за екологічними ознаками (табл.1)
 

Таблиця 1
Зменшення шкідливих викидів на Україні за рахунок реалізації енергозберігаючих заходів

Зменшення шкідливих викидів, тис. тонн
Роки CO2 CO NOX SO2 CH4 Зола
2000 42,895 32,5 121 375 0,88 262
2005 81,967 62,7 234,7 727 1,68 509
2010 130,040 98,7 377,6 1,170 2,67 819

Запобігання економічним збиткам від забруднення навколишнього середовища за рахунок енергозберігаючих заходів орієнтовно можна оцінити у 2000 році в 4,5 млрд. і в 2010 в 14 млрд. доларів. При цьому враховується лише прямий вплив забруднення на погіршення екологічної ситуації в країні.

Відстеження результативності акту буде здійснюватися шляхом аналізу результатів впровадження податкових пільг.
Базове відстеження результативності акту буде проведено через один рік після набрання ним чинності, повторне відстеження – щорічно, через рік з дня проведення базового відстеження його результативності.
Періодичність відстеження результативності регуляторного акта проводиться раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта. 

ГОЛОВА НАЕР                                                 Є. Сухін

Джерело: http://www.naer.gov.ua

Содержание